«Біль. Харків» — емоційний рефлекс на жорстоку реальність війни, що зруйнувала не лише будівлі, а й людські долі. На картині зображена пара серед уламків свого дому — момент безмовного шоку, коли ще вчорашній дім перетворився на пам’ять. Їхні погляди передають більше, ніж слова: втрату, спустошення, але й непохитну гідність.
Цей твір не просто фіксує трагедію — він транслює живий біль, знайомий кожному українцю. Через кольори, фактури та деталі художник створює простір співпереживання, який говорить мовою тиші після вибуху. Це документ часу, емоційна фіксація моменту, коли життя змінюється назавжди, але серце продовжує вірити у відбудову.
«Біль. Харків» — це мистецтво спротиву, пам’яті й гідності, яке залишає слід в душі та закликає не забувати про людську ціну свободи.
