Я український художник-абстракціоніст, який у своїй творчості поєднує інноваційність сучасного мистецтва з глибокими особистими переживанням. Народився я глухим, у місті Снігурівка на Миколаївщині, це не заважає мені розвивати свою унікальну перспективу на світ.
Довгий час здобував досвід в IT-сфері, ставши веб-дизайнером та створив «Сервіс УТОГ» для людей з порушенням слуху, а також розробляв регіональні емблеми для Спортивної Федерації Глухих України. Паралельно обіймаю посаду віце-президента в Міжнародному Волонтерському Фонді Глухих «Чую серцем», війна наштовхнула до волонтерської діяльності, що стало тепер сьогоденним життям разом із мистецтвом.
Я не маю художньої освіти і ніколи не цікавився мистецтвом, тільки кодом у віртуальному світі я грався з кольорами, але все змінило повномасштабна війна, яка позбавила мене не тільки роботи, а й можливість творити далі в напрямку ІТ. Тому аби продовжувати своє самовираження, я замінив цифри на фарби, код на пензлі, а віртуальний світ на полотно, так я зміг емоційно висловити свої переживання.
Моїм стартом у мистецтві стала трагічна подія в Дніпрі, 14 січня 2023 року, коли російська ракета влучила в багатоповерхівку. Я дізнався, що в цьому будинку проживала сімʼя з порушенням слуху, і загинув батько з сином, а матір дістали з під завалів після довготривалого пошуку. Я відчув тривожність, бо сам не чую сирен і щоб долинути свій тривожний стан, я намалював свою першу картину, де над руїнами будівлі дві зірки, де я вшанував памʼять загиблого батька з дворічним сином.
За 1,5 року більше ніж 55 полотна, я самовиразився у різних розмірах, і мої роботи були представлені на міжнародних виставках у таких країнах, як Німеччина в місті Кельн, Берлін та Карлсруе, а також Швейцарія та Іспанія. Я продовжую привертати увагу публіки з Європі, до проблеми України через власну призму та своє творіння, моя персональна виставка яка відбулася у Києві, дало можливість розкрити свій потенціал та показати, що не дивлячись ні на що кожен може знайти своє натхнення, я цьому приклад.
Мої картини порушують багато важливих тем, де я запрошую глядачів задуматися та підкреслюю незламність української духу, де чорний - це війна, а рожевий - то любов до України. А ще я не багатослівний, але можу багато сказати через своє мистецтво, яке відображено на кожній полотні.
