Картина «Ї» візуалізує дактилему української букви «Ї» в жестовій мові, що є не просто знаком, а потужним символом національної ідентичності України. Вона підкреслює значення жестової мови як частини культурної спадщини глухих українців, що невід'ємно пов'язана з їхнім самовираженням і повагою до традицій.
В нижній частині композиції — відчинені двері, які ведуть у темряву, що є символом загроз, які війна несе українській культурі та мові. Це нагадування про необхідність захисту національної самобутності та права на культурне самовираження, навіть у найважчі часи.
Твір підкреслює важливість української жестової мови як повноцінного інструменту комунікації, що сприяє розвитку інклюзивного суспільства та збереженню культурного багатства країни.
