Я створив цю картину в умовах повного затемнення — без світла, без зв’язку, у тиші, яка здавалася гнітючою, але водночас надихаючою. Це був час, коли темрява огортала все, крім внутрішнього бажання діяти, творити, жити. Так з’явився «Блекаут» — відповідь на безсилля, що перетворюється на міць.
Фасад з вікнами — це метафора знеструмлених міст і сіл, нашої вразливості перед невидимими ударами. Та серед цих затемнених отворів є рожеве вікно. Воно — символ внутрішнього вогню, який не згасає. Це я, це ти, це кожен, хто продовжує діяти попри зовнішню темряву.
Цей твір — не просто спогад про блекаут. Це заява про те, що мистецтво сильніше за страх. Світло всередині нас — це опір, це надія, це майбутнє. І поки в середині горить хоча б іскра, ми залишаємося непереможними.
