Найдорожчі картини українців на світових аукціонах

Blog

Топ-7 найдорожчих картин українських художників на світових аукціонах

Я довго не думав про арт-ринок взагалі. Здавалось — це десь там, для мільярдерів і галеристів у Нью-Йорку. Але коли почав досліджувати українських художників і натрапив на цифри аукціонних продажів — просто завмер. $85 мільйонів за одне полотно художника, народженого в Києві. Пів мільйона за картину бабусі з села на Київщині, яка ніколи не вчилась живопису. Це близько мені особисто — я теж без художньої освіти. Моє покликання до малюнку прийшло під час повномасштабної війни. З дитинства ніколи не малював, навіть не думав про це. Але коли стрес і депресія стали невиносними — арттерапія зробила з мене художника. Я почав малювати абстрактні картини. І виявилось, що це — моє.

Це не стаття про гроші. Це стаття про визнання. Про те, що кожен удар аукціонного молотка — це спосіб без зброї і дипломатії сказати світові: ми є, ми творимо, і це коштує.

№1. Казимир Малевич — «Супрематична композиція», 1916

$85 812 500 | Christie's, Нью-Йорк, 2018

Це картина з детективною біографією.

Написана у 1916-му, вона пережила більше, ніж більшість людей. У 1927 році Малевич привіз її на виставку в Берлін і змушений був терміново повернутися в СРСР — назад уже не з чим. Картину він залишив на зберігання другу, німецькому архітектору Гуго Херінгу. Той вивіз її з Берліна, коли нацисти почали знищувати «дегенеративне мистецтво». Потім були десятиліття в нідерландському музеї Stedelijk, судові тяжби спадкоємців, і нарешті — аукціон.

2008 рік, Sotheby's, Нью-Йорк: $60 002 500.
Спадкоємці Малевича відсудили картину і продали її. Рекорд. Сенсація. Здавалось — вище нікуди.

2018 рік, Christie's, Нью-Йорк: $85 812 500.
Покупець 2008 року перепродав — і ціна зросла ще на $25 мільйонів за десять років. Та сама картина. Той самий Малевич. І жодних сумнівів у цінності.

Малевич народився в Києві, виріс в Україні і сам ідентифікував себе українцем. Те, що його десятиліттями записували в «російські художники» — одна з найбільших культурних крадіжок в історії. Але $85 мільйонів на торгах — це вже незаперечний аргумент про місце його спадщини на карті світового мистецтва.

№2. Архип Куїнджі — «Березовий гай»

$2 700 000 | Sotheby's

Куїнджі народився в Маріуполі — місті, яке Росія стерла з лиця землі у 2022-му. І ця деталь сьогодні звучить особливо боляче.

Робіт Куїнджі на відкритому арт-ринку катастрофічно мало — більшість зберігається в музеях і назовні не виходить. Але коли потрапляє на аукціон — ціни говорять самі за себе. «Березовий гай» пішла на Sotheby's за $2,7 мільйона.

Сучасники підозрювали, що він домішує у фарбу фосфор або ставить за картинами лампи — бо його світло просто неможливо пояснити. «Місячна ніч на Дніпрі» у 1880 році збирала черги в Петербурзі: люди стояли годинами, щоб подивитись на місяць, відображений у воді. Таке світло не вигадують. Його або відчуваєш, або ні. Колекціонери, очевидно, відчувають.

№3. Марія Примаченко — «Квіти виросли біля четвертого блоку», 1990

$500 000 | Benefit for Ukraine's People & Culture, Венеція, 2022

Травень 2022 року. Повномасштабна війна іде другий місяць. І в цей момент картина жінки з маленького села на Київщині — без жодної формальної художньої освіти — іде за пів мільйона доларів на благодійному аукціоні у Венеції.

Примаченко написала цю роботу після Чорнобильської катастрофи. Квіти біля четвертого реактора — як символ того, що природа і життя сильніші за будь-яку катастрофу. У 2022-му ця ідея набула нового виміру. Покупець передав картину на зберігання до Національного художнього музею, де її зможе побачити кожен після війни.

До речі, у лютому 2022 року, в перші дні вторгнення, згорів Іванківський краєзнавчий музей на Київщині — разом із 25 оригінальними роботами Примаченко. Це був один з перших культурних злочинів, про який заговорив увесь світ. Пікассо колись казав, що захоплений її генієм. У 2022-му весь світ це підтвердив ділом.

№4. Анатолій Криволап — «Кінь. Вечір», 2012

$186 200 | Phillips, Лондон, 2013

Криволап живе в селі під Києвом. Уникає публічності. Надає перевагу роботі й тиші. І при цьому — Лондон, Phillips, рекордні торги. Є щось дуже українське в цій комбінації: максимальна скромність і максимальний результат.

Його коні — це не кінь як тварина. Це кольоровий стан. Настрій степу на зламі дня, внутрішній неспокій, якому немає назви. Колекціонери з усього світу платять за емоцію, яку неможливо підробити і неможливо пояснити раціонально.

Цей продаж довгий час тримав рекорд серед комерційних продажів сучасних українських художників на міжнародних майданчиках. Допоки Марчук не перевершив його — у Києві, під час війни.

№5. Іван Марчук — «Зійшов місяць над Дніпром», 1980

$300 000 | Goldens, Київ, 2024

Цей продаж — окрема історія.

Аукціон у Києві. Не в Лондоні, не в Нью-Йорку — в Києві, під час повномасштабної війни. Торги стартували з $80 000 і фінішували на $300 000 з урахуванням комісій. Американський колекціонер, який особисто подякував художнику.

Марчуку понад 88 років. Єдиний українець у рейтингу The Daily Telegraph «100 геніїв сучасності». Понад 5000 робіт. Унікальна техніка «пльонтанізму» — тисячі переплетених тонких ліній, які створюють ефект мерехтіння, живого внутрішнього руху. Нічого схожого у світовому мистецтві немає. І при цьому відчуття, що ринок ще навіть не відкрив його повну вартість. Це лише моя думка — але я в ній впевнений.

№6. Олександр Ройтбурд — «Прощавай, Караваджо», 2008

$97 200 | Phillips de Pury & Co, Лондон, 2009

Ройтбурд — це художник, який грав з класикою, іронією і трагедією одночасно. Переосмислював Бекона, Рубенса, Веласкеса — і робив це з притаманним одеситу гострим розумом і нахабством. Його роботи є в колекції МоМА в Нью-Йорку.

Він помер у 2021 році. І, як це майже завжди буває з великими митцями, посмертний попит на його роботи лише зростає. Спостерігати за цим — і боляче, і закономірно.

№7. Іван Марчук — «Тут спокій поселився»

$81 400 | Sotheby's, Лондон, 2023

Знову Марчук — і це не випадково. Він єдиний живий сучасний українець, чиї роботи стабільно з'являються на Sotheby's. Не разова сенсація — системна присутність. Це і є справжнє визнання.

Що за всім цим стоїть

Я дивлюся на цей список — і бачу не просто цифри. Бачу траєкторію.

Малевич, якого намагались «привласнити», але який все одно залишився частиною нашої культурної ДНК. Примаченко, яка без жодної академічної освіти змусила весь світ замовкнути і заплатити. Куїнджі з Маріуполя, картини якого досі змушують людей запитувати: де тут сховане джерело світла? Криволап, що живе в селі і продається в Лондоні. Марчук, якому за вісімдесят, а ціни лише ростуть.

Навіть під ракетами колекціонери з усього світу купують Україну. По одному полотну. Як і у моєму випадку — один німецький глухий колекціонер купив мою картину «Дніпро 14.01.2023». Його вразила історія, яка стоїть за цим полотном: в тій трагедії загинули глухий батько і син під завалом від російської ракети, і тільки глуха жінка вижила. Я досі пам'ятаю той момент. Досі руки тремтять, коли згадую. Ця стаття — не про жалість. Вона про покликання. І про війну, яка вже п'ятий рік не закінчується.

Мистецтво — це теж фронт. Тільки тут перемагають кольором.

Поділитися: