Мій перший майстер-клас з абстракції

23 вересня 2025 року став важливим днем у моєму творчому житті. Саме цього дня, у межах Міжнародного тижня глухих людей, відбувся мій перший майстер-клас з абстракції, організований благодійною організацією «Чую серцем». Цей тиждень щороку проходить у всьому світі, щоб привернути увагу до культури, прав і досягнень глухих людей. Його гасло 2025 року — «Немає прав людини без права на жестову мову». Для мене цей меседж має особливе значення, адже мистецтво, як і жестова мова, є способом комунікації без звуків — через колір, рух і відчуття.

Майстер-клас з абстрактного живопису став не лише творчою подією, а й частиною великої місії фонду «Чую серцем» — показати, що глухота не є бар’єром для самовираження. Ми прагнемо створювати простір, де глухі й чуючі люди можуть творити разом, обмінюватися досвідом і відкривати нові грані себе.

Перед початком я відчував легке хвилювання. Малювати самому — це одне, а навчати інших — зовсім інше. Але коли побачив очі учасників, їхню цікавість і бажання творити — усі сумніви зникли. Ми разом досліджували абстракцію як мову емоцій. Тут немає правильного чи неправильного — кожен мазок стає частинкою внутрішнього світу автора.

Величезна подяка компанії «Rosa» за підтримку та надані полотна для всіх учасників. Завдяки цьому кожен міг вільно експериментувати з кольорами й текстурами, не боячись зіпсувати матеріали. Саме такі партнери допомагають створювати атмосферу, де творчість тече природно й щиро.

Для мене, як для глухої людини, мистецтво — це мова серця. Воно дозволяє сказати те, що не завжди можна висловити словами. Коли бачиш, як інші глухі люди через живопис теж знаходять свій голос, розумієш, наскільки потужним є мистецтво як форма свободи.

Абстрактний живопис став моїм способом бути почутим у тиші. Я почав із простого — взяв пензель і дозволив кольорам говорити. І тепер, коли можу ділитися цим досвідом, відчуваю, що це лише початок. Після цього майстер-класу з’явилося сильне бажання продовжувати. Хочу бачити, як люди відкривають у собі художників, перемагають страх білого полотна й дозволяють собі творити без меж.

До речі, мої картини можна переглянути в каталозі «Тривога в тиші». Там розповідається про кожну роботу та історію її створення. Важливий момент — всі кошти від продажу повністю йдуть на підтримку фонду «Чую серцем». Тож кожна картина — це не просто мистецтво, а ще й реальна допомога тим, хто її потребує.

Мистецтво — це простір рівності. І воно, як і жестова мова, належить усім.