API (Application Programming Interface) — це
набір правил, за якими програми або системи можуть взаємодіяти одна
з одною. Завдяки API вони обмінюються даними та виконують спільні
завдання, навіть якщо створені різними розробниками.
Аутентифікація (Authentication) — це процес
перевірки особи користувача, який дозволяє йому отримати доступ до
системи або її даних. Він передбачає використання паролів, кодів або
інших методів, щоб підтвердити, що користувач є тим, ким він
стверджує, і забезпечити безпеку інформації.
Авторизація (Authorization) — це процес, що
визначає, які дії може виконувати користувач у системі. Після
підтвердження особи (аутентифікації) система перевіряє, до яких
ресурсів та функцій ви маєте доступ, наприклад, чи можете ви
редагувати дані, переглядати закриті секції або змінювати
налаштування. Цей процес забезпечує безпеку і контроль доступу в
системі.
Архітектура (Architecture) — це план і
структура системи, що визначає, як її елементи пов’язані між собою.
Вона включає в себе розташування компонентів і механізми їхньої
взаємодії. Правильна архітектура створює основи для ефективного і
зручного інтерфейсу, забезпечуючи позитивний досвід користувачів.
Backlog (Список завдань) — це перелік
завдань, які потрібно виконати в проєкті. Він містить всі функції,
покращення та виправлення, які плануються на майбутнє. Backlog
допомагає командам організувати роботу, пріоритетизувати завдання і
слідкувати за прогресом. Це важливий інструмент для ефективного
управління проєктом, оскільки дозволяє зосередитися на найважливіших
задачах у визначений час.
Backend (Бекенд) — це частина веб-додатку,
яка обробляє дані та відповідає за логіку програми. Він працює на
сервері і не видимий користувачам. Бекенд виконує завдання, такі як
зберігання інформації, обробка запитів від клієнтів і управління
базами даних. Це важливий елемент, який забезпечує роботу всіх
функцій додатку, дозволяючи користувачам взаємодіяти з ним
безпосередньо через інтерфейс.
Бекап (Backup) — це резервна копія даних, яка
створюється для відновлення інформації у разі її втрати. Він
дозволяє захистити важливі файли та дані від випадкових видалень,
збоїв системи або інших непередбачуваних ситуацій. Регулярне
створення бекапів допомагає забезпечити безпеку інформації.
База даних (Database) — це структуроване
сховище для цифрових даних. Існують реляційні бази, де дані
організовані в таблиці, і нереляційні, де інформація зберігається у
вигляді документів. Бази даних дозволяють ефективно зберігати,
організовувати та швидко отримувати доступ до великої кількості
інформації.
Бібліотека (Library) – це набір готових
функцій і кодів, що спрощує програмування. Вона допомагає виконувати
загальні завдання, заощаджуючи час і уникати повторення коду.
Наприклад, Three.js дозволяє легко рендерити 3D-сцени з
використанням WebGL, спрощуючи роботу з графікою.
CMS (Content Management System) — це
програмне забезпечення, яке допомагає створювати, редагувати та
управляти веб-контентом без потреби в глибоких знаннях
програмування. CMS дозволяє користувачам легко додавати текст,
зображення та інші елементи на веб-сайти, спрощуючи процес їх
оновлення та підтримки. Це ідеальний інструмент для блогерів,
компаній і тих, хто хоче мати свій сайт без великих затрат часу та
зусиль.
Компілятор (Compiler) — це програма, яка
перетворює код, написаний в одній мові програмування, в іншу мову,
зазвичай у машинний код. Це дозволяє комп'ютерам виконувати
програми, створені на різних мовах.
Дизайн-система (Design system) — це набір
стандартів, правил та компонентів, які допомагають у створенні
послідовного і узгодженого дизайну продуктів. Вона включає шаблони,
кольорові палітри, типографіку та елементи інтерфейсу, що дозволяє
розробникам і дизайнерам працювати ефективніше. Використання
дизайн-системи забезпечує єдність у вигляді продукту і спрощує
процеси розробки, адже команди можуть швидко знаходити і
використовувати готові рішення.
Frontend (Фронтенд) — це частина веб-додатку,
яку бачать користувачі. Він включає все, що пов'язане з дизайном,
інтерфейсом і взаємодією на сайті. Фронтенд відповідає за те, як
виглядає та працює веб-сторінка, забезпечуючи зручність
користування. Розробка фронтенду зазвичай ведеться за допомогою мов,
таких як HTML, CSS та JavaScript, щоб створити привабливі та
інтерактивні елементи для користувачів.
Git (Гіт) — це система, яка допомагає
відслідковувати зміни в проєкті та працювати над ним разом з іншими.
Завдяки Git, ви можете бачити, хто і що змінив у коді, і легко
повертатись до попередніх версій.
Легасі-код (Legacy code) — це старий код,
який успадкований від попередніх розробників або створений для
старих версій програм. Він часто важко змінюється, що може
ускладнювати підтримку та додавання нових функцій.
Мікросервіси (Microservices) — це спосіб
створення програм, де додаток ділиться на маленькі сервіси. Кожен
сервіс виконує свою функцію, що робить програму легшою для розвитку
та підтримки.
Моноліт (Monolith) — це стиль програмування,
де всі компоненти програми об'єднані в єдиний блок. Таке рішення
може ускладнити підтримку та розвиток програми.
MVP (Minimum Viable Product) — це метод
розробки, коли на ринок виходить проста версія продукту, яка має
тільки найважливіші функції. Це допомагає зібрати відгуки від перших
користувачів, щоб зрозуміти, які покращення потрібно внести в
продукт у майбутньому.
Опенсорс (Open source) — це модель розробки,
де програмний код є відкритим і доступним для всіх. Будь-хто може
використовувати та змінювати його, що сприяє спільному розвитку і
покращенню програмного забезпечення.
Патерн (Design pattern) — це перевірене
рішення для розв'язання часто зустрічуваних проблем у програмуванні.
Він дозволяє розробникам швидше знаходити ефективні рішення,
спрощуючи процес створення програм. Патерни можна налаштовувати під
потреби конкретного проекту, що підвищує ефективність розробки.
Прототип (Prototype) — це рання версія
продукту, створена для тестування концепції або ідеї. Він дозволяє
зрозуміти, як працює продукт і які функції потрібно доопрацювати
перед випуском остаточної версії.
Скрипт (Script) — це програма, написана для
автоматизації завдань, що виконується у певному середовищі,
наприклад, у веб-браузері. Скрипти дозволяють змінювати вміст
веб-сторінок та виконувати динамічні дії.
Тестування (Testing) — це процес перевірки
програми на наявність помилок або дефектів. Тестування допомагає
забезпечити якість продукту і підтвердити, що він виконує всі вимоги
та працює коректно.
UX (User Experience) — це враження
користувача від взаємодії з продуктом або послугою. UX включає в
себе зручність, доступність та задоволеність від використання, що є
критично важливим для успіху продукту.
UI (User Interface) — це інтерфейс, з яким
взаємодіє користувач. Він включає в себе елементи дизайну, такі як
кнопки, меню та вікна, які допомагають користувачам ефективно
використовувати продукт.