Картина «Дисонанс» досліджує складні відносини між словами і діями, що часто розходяться в реальному житті, порушуючи цілісність сприйняття реальності. Коли сказане не співпадає з вчинками, виникає невидимий розрив, що породжує глибоке внутрішнє напруження. Це стан, коли слова стають порожніми, а дії — неузгодженими з обіцянками. Візуальний образ картини фіксує цей момент, коли довіра між людьми руйнується, а істина стає недосяжною та примарною. На полотні виражено протиріччя, яке відображає конфлікт між тим, що чуємо, і тим, що спостерігаємо. Тонка межа, де відчувається розрив, стає метафорою втрати гармонії у відносинах, що змінюють наш погляд на навколишній світ.